Еолозавр

Еолозавр - Aeolosaurus назва означає "Ящірка Еола"

Період існування – 83 – 66 млн. років тому, Кампанський етап, пізній Крейдовий період.

Розміри:

· Довжина – близько 18 метрів

· Висота – 4 - 6 метри

· Маса – близько 14,7 тонни

Харчування – Травоїдний

Виявлено: у 1987 році Хайме Пауелом, формації Ангостура Колорада в Аргентині.

Факти про Еолозавра:

Існував від кампанського до маастрихтського етапу Юрського періоду.
Мешкав у наземному середовищі існування
Був травоїдним
Еолозавр ділив середовище з такими динозаврами, як анкілозаври та гадрозаври.

Еолозавр (Aeolosaurus) - рід завроподових динозаврів із групи титанозаврів, що жили у верхньому крейдовому періоді на території Південної Америки. Один із найвідоміших південноамериканських титанозаврів пізнього крейдяного періоду. Скам'янілості походять з різних місць в Аргентині та Бразилії. Назва походить від міфічного персонажа Еола, якого охрестили «охоронцем вітрів» в «Одіссеї » Гомера. Через часті вітри, які дмуть у Патагонії, де були знайдені останки Еолозавра.

Зовнішній вигляд

Як і всі завроподи, еолозавр був травоїдною твариною з довгою шиєю та хвостом, довжина якого досягала приблизно 15 метрів. Подібно до деяких інших титанозаврів, еолозавр мав остеодерми (шкіряні кісткові пластини).

Дві остеодерми були виявлені у зв’язку з останками еолозавра у формації Аллен — краще збережений із цих двох зразків має овальну форму та має розміри 15 сантиметрів у діаметрі. Еолозавр мав ріст близько 4 - 6 метрів. Та важив близько 14,7 тонн.

Відносини між багатьма завроподами титанозаврами в кращому випадку туманні, але Aeolosaurus був пов’язаний з декількома іншими родами на основі особливостей хвостових хребців, включаючи Rinconsaurus (Рінконзавр) і Adamantisaurus (Адамантизавр).

Еолозавр мав остеодерми (шкіряні кісткові пластини) Гондванатітан і Еолозавр демонструють нервові шипи (остеодерми) на хвостових хребцях, які спрямовані вперед, ця особливість не спостерігається в інших відомих титанозаврів. Хвіст Aeolosaurus був, очевидно, сильно вигнутий вниз, риса, ймовірно, спільна з іншими представниками Aeolosaurini.

Хвіст Aeolosaurus був, очевидно, сильно вигнутий вниз, риса, ймовірно, спільна з іншими представниками Aeolosaurini. Ця кривизна, призводила до того, що задня частина хвоста була дуже низько над землею, хоча ймовірно не торкалася її.

Харчування та проживання

Рід Aeolosaurus широко поширений, і останки цих динозаврів були знайдені в Південній Америці. Більшість скам’янілостей було виявлено у формаціях Лос-Аламітос, Аллен, Ангостура Колорада, Бахо-Барреал в Аргентині та формації Марілія в Бразилії.

Вважається, що еолозаври населяли місця з густою рослинністю, де вони могли харчуватися листям гігантських дерев, які росли в пізній крейдовий період.

Еолозавр ділився своїм середовищем існування з такими динозаврами, як анкілозаври та гадрозаври, і щонайменше п’ятьма іншими видами титанозаврів приблизно 83 - 66 мільйони років тому.

Історія відкриття

Цей рід вперше був науково описаний Хайме Пауелом у 1987 році. Опис Пауелла базується на фрагментарних залишках формації Ангостура-Колорада в аргентинській провінції Ріо-Негро — сім шийних хребців, дві частково збережені лопатки, обидві плечові кістки, п’ять п’ясткових кісток, права гомілка та малогомілкова кістка та кістка щиколотки ( астрагал). Назва роду Aeolosaurus («ящірка Еола») відноситься до бога вітрів римлян із Грецької міфології, Aiolos (латинізовано Aeolus ), що є натяком на сильні вітри в регіоні Патагонії. Видова назва rionegrinus вказує на місцевість.

У 2011 році Родріго М. Сантуччі та його колеги описали третій вид, Aeolosaurus maximus. Цей вид базується на фрагментах скелета, знайдених у 1997 і 1998 роках палеонтологами з Museu de Paleontologia de Monte Alto з шарів формації Adamantina в бразильському штаті Сан-Паулу.

Цей скелет складається з шийних хребців, хвостових хребців, ребер і кісток ніг, причому плечова кістка, стегнова кістка, шийні хребці та передні хвостові хребці знаходяться у своєму початковому анатомічному положенні.