Анкілозавр

Анкілозавр – Ankylosaurus у перекладі з грецької означає «зрощена» або «зігнута ящірка»

Період існування – 70 - 66 мільйонів років тому в Північній Америці під час пізнього крейдяного періоду.

Розміри:

· Довжина – до 8 - 9 метрів

· Висота – 2 - 3 метри

· Маса – 4 - 8 тонни

Харчування – Травоїдний

Виявлено - в 1900 році у формації Ленс (Вайомінг, США)

Факти про Анкілозавра:

• Палеонтологи знайшли 14 різних екземплярів

• Мав броньовану спину, яку жоден м’ясоїдний динозавр не зміг би прогризти

• Хвіст, який міг смертельно поранити будь-якого хижака, включаючи тиранозавра

• Міцна луска захищала верхню частину черепа, а чотири роги були позаду очей і кінців рота

• Часто порівнюють з армійським танком чи автобусом

Зовнішній вигляд

У порівнянні з сучасними наземними тваринами дорослий анкілозавр був дуже великим.

Анкілозавр, якого часто порівнюють з армійським танком чи автобусом, був добре броньованим динозавром із великим булавоподібним виступом на кінці хвоста.

На даний момент це найбільший панцирний динозавр, що дав, до того ж, назву підряду та сімейству.

На жаль, повний скелет поки не виявлено, тому низка оцінок вченої спільноти ґрунтується на зіставленні з найближчими родичами.

Анкілозавр у перекладі з грецької означає «зрощена ящірка», і він отримав таку назву, тому що кістки в його черепі та інших частинах тіла були зрощені, що робило динозавра надзвичайно міцним.

Форма тіла була низько опущеною і досить широкою. Він був чотириногим, задні кінцівки довші за передні. Хоча його ноги досі невідомі, порівняння з іншими анкілозавридами припускає анкілозавр ймовірно мав по п'ять пальців на кожній нозі. Череп був низький і трикутної форми, ширший за довжину.

Найбільший відомий череп має довжину 64,5 см і 74,5 см ширину. На фото анкілозавра показаний череп із колекції професора Лоуренса Вітмера (університет Огайо, США).Їхні зуби були слабшими, ніж у цератопсидів і гадрозавридів того часу, тому вони, ймовірно, дуже мало жували.

що робить його одним із найважчих броньованих динозаврів, які були знайдені.

На його хвості пластини злилися, утворюючи товсту булаву, якою динозавр міг розмахувати, щоб відбити загрозу.

Цей вражаючий захист забезпечував анкілозаврам захист від великих наземних хижаків, таких як тиранозавр рекс, який також кочував Північною Америкою приблизно в той же час. Потенційним хижакам довелося б перевернути цього броньованого динозавра, щоб дістатися до його м'якого підчеревця — його єдиного слабкого місця.

Верх динозавра був майже повністю покритий товстою бронею, що складається з масивних горбків і овальних кісткових пластин, відомих як остеодерми або щитки, які також поширені у крокодилів , броненосців і деяких ящірок. «Це кістки, які формуються в шкірі, як у крокодилів». Остеодерми, ймовірно, були вкриті шкірою та кератином, волокнистим білком, який утворює волосся та нігті людей. Таким чином, кожну тварину можна було легко відрізнити за унікальними спинними візерунками, як людину по лініях рук або рис обличчя.

Навіть для зубів тиранозавра цей горішок був дуже міцний.

Харчування

Анкілозавр був травоїдним. Його широка морда була пристосована для невибіркового поїдання рослин. Хоча анкілозаври, можливо, не харчувалися волокнистими та деревними рослинами, вони, можливо, мали різноманітний раціон, включаючи жорстке листя та м’які фрукти. Анкілозавр, ймовірно, харчувався великою кількістю папоротей і низькорослих чагарників. Припускаючи, що це був ендотермічний динозавр ( це організм, який підтримує метаболічно сприятливу температуру свого тіла, в основному за рахунок використання тепла, що виділяється його внутрішніми функціями тіла, замість того, щоб покладатися майже виключно на тепло навколишнього середовища.), анкілозавр з’їдав би 60 кілограмів папороті на день, подібно до кількості сухої рослинності, яку з’їв би великий слон.

Потреби в харчуванні можна було б задовільнити швидше, якби Анкілозавр їв фрукти, до яких, здається, добре пристосовані його маленькі зуби.

У тому світі групи тварини спокійно пересувалися кам'янистими рівнинами в пошуках зелених оазисів, що обіцяли заповітний відпочинок і водопій.

Незважаючи на повільність, в моменти небезпеки анкілозаври діяли рішуче, чітко дотримуючись вироблених природою інстинктів. Це допомагало захиститися навіть від великих тероподів, наприклад тиранозаврів, які жили в той час.

Середовище проживання

Анкілозавр ділився своїм середовищем з багатьма динозаврами, включаючи цератопсидів - трицератопса та торозавра, гіпсилофодонта - тецелозавра, гадрозаврида - едмонтозавра, нодозаврида - едмонтонію, пахіцефалозавра та тероподів - орнітомімус, троодон і тиранозавр.

• Перегляд анкілозавра на стародавній земній кулі

Анкілозавр колись населяв ліси, низовини, пасовища, ліси, луги, рівнини та долини Монтани, Північної Дакоти, Південної Дакоти, Вайомінгу та Альберти навколо пізньої крейди та трохи до раннього палеогену. Динозаври, які були знайдені в місцях проживання анкілозаврів, жили в одному середовищі з броньованими динозаврами. Водно-болотні угіддя, де жили анкілозаври та інші динозаври, були заповнені травою, деревами, струмками, річками, ставками, лісами, кущами та папоротями.

Види та історія виявлення

На даний момент загальновизнаний один вид, що є типовим: Ankylosaurus magniventris . Описав його знаменитий американський палеонтолог Барнум Браун у 1908 за останками AMNH 5895, здобутим у формації Хелл Крік (Монтана) у 1906 році. Назва виду перекладається з латини як "велике черево", чим він хотів підкреслити вражаючу ширину анкілозавра.

Насправді ж перші скам'янілості (AMNH 5866) були знайдені в 1900 році ним же у формації Ленс (Вайомінг) разом із останками тиранозавра. Лише через багато років їх ідентифікували та відокремили від першого.

Наступне важливе відкриття було зроблено Брауном у 1910 році під час експедиції в канадську Альберту. У формації Сколлард був знайдений екземпляр AMNH 5214, що містить череп, що добре зберігся, перший залишок хвоста-дубіни, кінцівки, ребра і пластини.