Альбертозавр

Альбертозавр (albertosaurus) - (переклад - ящірка Альберта), із сімейства тиранозавридів

Період існування – пізньому крейдовому періоді (приблизно 76-70 млн. років тому).

Розміри:

· Довжина – до 9–10 м.

· Висота - 2,5-3 м.

· Маса – 2-3 тонни

Харчування – М'ясо інших динозаврів.

Виявлено - 1905 рік Альберта, Канадська провінція.

Рід – Альбертозавр.

Максимальна швидкість:

Хотьба - 14-21 км/год (8-13 миль/год).

Біг - 40 - 50 км/год.

Альбертозавр - двоногий хижак, що виростав до 9-10 м, але важив при цьому не більше 3 т. Особливість динозавра полягає в його дуже коротких і двопалих передніх кінцівках - вони не діставали навіть до морди тварини. У альбертозавра і ноги були менше, ніж у родинних тероподів, тому він навряд чи міг швидко бігати. Проте все це не завадило динозавру стати домінуючим хижаком у своїй екологічній ніші.

Найстрашніший хижак у Північній Америці на той час. Його паща була така широка, а щелепи настільки потужні, що одноразово альбертозавр міг відкусити від жертви шматок м'яса в 50 кілограм.

Маючи дуже великий шлунок, альбертозавр міг спокійно з'їсти цілу корову.

У нього, як і у сучасних птахів, був дуже швидкий метаболізм і він повинен був часто їсти, щоб поповнювати втрати енергії.

Череп Альбертозавра

Масивний череп Альбертозавра , який сидів на короткій S-подібній шиї, мав довжину близько 1 метра (3,3 фута) у найбільших дорослих особин. Широкі отвори в черепі ( fenestrae ) зменшили вагу голови, а також забезпечили простір для прикріплення м’язів і органів чуття.

Крім меншого розміру, альбертозавр відрізнявся від Tyrannosaurus rex дрібнішими отворами в черепі та товстими кістковими розпірками між ними.

Альбертозавр мав потужні щелепи і 70 зубів-кинджалів, зазубрених по краях. Ними він легко міг прокусити товсту шкуру своєї жертви та рвати її тіло, але навряд чи міг роздробити кістку. Зуби у альбертозавра оновлювалися протягом усього життя — на місці втраченого зростав новий.

Альбертозавр мав гострий стереоскопічний зір, який дозволяв йому чітко і правильно оцінювати відстані. Про це говорить структура їхнього внутрішнього вуха, своєрідного датчика руху динозаврів, безпосередньо пов'язаного із зором.

Альбертозаври могли швидко рухати очима та швидко повертати голову, щоб стежити за тим, що відбувається.

Його довгі щелепи містили 58 чи більше зубів у формі банана, більші тиранозавриди мали менше зубів.

Найбільший недолік альбертозавра – його тендітний скелет. Його кістки були дуже пружні, але порожнисті.

Проживання

Зграйний спосіб життя став запорукою домінування і виживання, адже безліч альбертозаврів виявлено в масових похованнях, і все схоже на те, що тварини загинули в один день. Але навіть якщо це й не так, динозавру все одно обіцяв успіх, адже вже дворічний альбертозавр (по суті ще дитинча) був найбільшим хижаком у своєму ареалі.

Вважається, що альбертозаври жили трохи менше 30 років і в перше десятиліття додавали близько 120 кг у вазі щорічно. Це й не дивно, адже їм доводилося полювати таких монстрів, як анкілозаври.

Альбертозавр жив у тому ж регіоні, що й знаменитий Тиранозавр рекс, але дещо раніше, і не виключено, що він був його предком.

Альбертозавр був швидшим і рухливішим за Tyrannosaurus rex.

Альбертозавр був найкращим хижаком серед динозаврів, які домінували в каньйоні Підкови. Гадрозаври, включаючи едмонтозавра, були численними в цій формації. Численні цератопси, орнітогомініди та кілька видів хижих тероподів також були частиною спільнот. Гігантські зауроподи юрського періоду зникли до крейдового періоду, і їх замінили менші травоїдні тварини. Анкілозаври та пахіцефалозаври були присутні, але рідко.

Характеристика

Альбертозавр був великим двоногим хижаком, але меншим за тарбозавра і тиранозавра. Типові дорослі особини альбертозавра досягали довжини 8–9 м. (26–30 футів) і важили від 1,9 і 2,8 тонн.

Вважається, що Альбертозавр міг бігати зі швидкістю приблизно від 40 до 45 км/год

Альбертозавр мав схожий вигляд тіла з усіма іншими тиранозавридами. Як правило, для тероподів Альбертозавр був двоногим і врівноважував важку голову й тулуб довгим хвостом. Однак передні кінцівки тиранозавра були надзвичайно малі для свого тіла і зберігали лише два пальці. Задні кінцівки були довгими і закінчувалися чотирипалою ступнею, на якій перший палець, який називається hallux, був коротким і не досягав землі. Альбертозавр, можливо, міг досягти швидкості ходьби 14–21 км/год (8–13 миль/год). Принаймні для молодших особин є ймовірною висока швидкість бігу.