Аламозавр

Аламозавр (лат. Alamosaurus ) - Ящірка з Аламо

Період існування – 70 - 66 млн років тому. Крейдовий період.

Розміри:

· Довжина – 25 - 30 метрів і більше

· Висота – 8 - 10 метрів

· Маса – 35 - 40 тонни

Харчування – Травоїний

Виявлено - Червень 1921 року формація Охо Аламо, Нью-Мексико, США

Рід – Alamosaurus

Максимальна швидкість: 4.8 км/год

Зовнішній вигляд

Аламозавр був гігантським чотирилапим рослиноїдним завроподом з довгою шиєю, хвостом і потужними кінцівками.

Його тіло було частково вкрите кістковою бронею остеодермами. Хоча жодного черепа колись не було знайдено, поряд з кістками було виявлено зуби, які, ймовірно, належали до цього динозавра.

У аламозавра була довга шия, завдяки якій він міг діставати зелень із найвищих дерев

Аламозаври пересувалися спираючись на всі чотири ноги і робили це, мабуть, абсолютно прямо, не роблячи жодних маневрів. Єдиний рух, який йому був доступний, це стояння на задніх лапах, під час того, як вони об'їдали зелень з верхівок дерев.

Шкіра була гладкою, проте досить товстою.

Аламозавр мав плоскі паличкоподібні кістяні зуби

Спосіб життя аламозавра

Незважаючи на те, що аламозавр вважається однією з найбільших представників динозаврів, які коли-небудь населяли нашу планету, він, вочевидь, не був агресивним, більше того, харчувався виключно рослинною їжею. Залишається тільки здогадуватися, скільки саме йому необхідно було поглинати за добу рослин, щоб підтримувати таку масу тіла. З чого дослідники прийшли до висновку, що цей заураподовий більшу частину часу витрачав на те, що пасся і їв.

До відкриття цього динозавра вважалося, що всі великі зауроподи в Північній Америці вимерли в кінці юрського періоду. Однак це відкриття, а також відкриття великої їх кількості в Техасі показали, що ці величезні істоти жили в Північній Америці протягом крейдяного періоду. Невідомо, як ці динозаври оселилися в Північній Америці, але деякі палеонтологи припускають, що вони перетнули Берингів сухопутний міст з Азії, а потім мігрували в південну частину континенту, де клімат був для них більш придатним і стабільним.

Незважаючи на те, що аламозавр жив у тій же місцевості, що й великі м’ясоїдні тварини, такі як Тиранозавр Рекс, малоймовірно, що вони на нього полювали. Дорослий аламозавр був би занадто великим, щоб його подолав одинокий Ті-Рекс.

Однак цілком можливо, що на молодих представників цього виду регулярно полювали великі хижаки.

Знайшовши велику кількість скам’янілостей цього динозавра в Техасі, палеонтологи провели певний аналіз можливої кількості цих динозаврів, які могли колись мешкати в Техасі.

Деякі оцінки свідчать, що в штаті одночасно могло проживати від 250 000 до 350 000 цих динозаврів, можливо, великими стадами.

Ареал проживання цього ящера складали напівпосушливі рівнини саванного типу. Довгі шиї потрібні були динозаврам для того, щоб зривати верхнє листя з дерев. Аламозавр міг вставати на задні кінцівки, щоб зривати листя ще з більшої висоти.

У 2009 р. Музей природи та науки ім. Перо представив серію шийних хребців Аламозавра та реконструкцію зроблену на основі оцифрованих кісток, що знаходяться у них.

Реконструкція динозавра виставлена у Смітсонівському інституті та в музеї Техаського університету в Остіні.